16 апр. 2009 г.

Давайте создавать будущее своими руками!

Уважаемые читатели, у меня к вам серьезный разговор.

На сайте Министерства промышленной политики Украины выложен любопытный документ под названием «Отраслевая программа энергоэффективности и энергосбережения на период до 2017 года». Судя по регалиям документа, эта программа утверждена в конце февраля этого года, т.е. уже является действующей. Для меня особенно интересным является раздел 9.2, касающийся перспектив развития солнечной энергетики. Ниже я приведу полный текст данного раздела в оригинале. Очень хочется, чтобы вы нашли время ознакомиться с ним и дали свои отзывы, предложения, замечания или любые другие комментарии.

Дело в том, что у нас есть реальная возможность поучаствовать в создании государственной экономической программы промышленного производства элементов и систем солнечной электроэнергетики. Это как раз тот случай, когда общественное мнение может повлиять на государственные дела. Давайте воспользуемся нашим шансом. Ссылки на этот пост приветствуются и поощряются.

Итак, вот интересный нам фрагмент обсуждаемой программы:

"Останнім часом економіка України, яка має стійку позитивну динаміку розвитку, зіткнулася з проявами гострої енергетичної кризи. Причинами цього є певні прорахунки в пріоритетах та перспективах розвитку енергетичної галузі держави, її залежність від зовнішніх чинників, насамперед, практично монопольного надходження традиційних енергоносіїв з Росії, зростання цін на світовому ринку, обмеженість природних енергетичних ресурсів у земних надрах (за розрахунками експертів їх вистачить: нафти на 43 роки; газу на 56 років; урану на 30 років; вугілля на 170 років).

До внутрішніх чинників, які сприятимуть подальшим проявам енергетичної кризи можна віднести: відсутність ефективних практичних дій та державної підтримки заходів енергозбереження у виробництві і комунальній сфері, не сприйняття в Україні світових тенденцій та пріоритетів розвитку альтернативної енергетики й інфраструктури її забезпечення, поспішна переорієнтація на стрімке нарощування потужностей українських АЕС без огляду на не до кінця з’ясовані наслідки чорнобильської техногенної катастрофи.

Європейська комісія з енергетики за отриманими аналітичними даними попереджає, що при нинішніх темпах зростання світових енерговитрат у 2050 р. можлива світова екологічна катастрофа. Тому більшість країн світу відмовилась від будівництва АЕС через їх небезпечність, неможливість створення повного технологічного циклу промислового збагачення урану, виготовлення ТВЕЛів, не бажаність утилізації відпрацьованого ядерного палива на території своїх держав, втрати технологічної незалежності, зниження ризику і наслідків техногенного тероризму, економічного і політичного тиску.

З огляду на вище означене, одним із стратегічних шляхів розв`язання проблемних питань у енергозабезпеченні України може стати використання нетрадиційних відновлюваних джерел, насамперед, енергії Сонця. Встановлено, що розвитку енергетики на основі випромінювання Сонця сьогодні приділяється найбільше уваги завдяки її найбільшій екологічній безпеці та невичерпності запасів.

Людство в рік добуває й споживає кількість енергії рівну енергії, що посилає Сонце на Землю протягом 1 години, тобто 1/10000 частину. Існує багато технологій перетворення сонячної (або обумовленою Сонцем) енергії в зручний для людини вигляд. Але найбільш перспективним є пряме перетворення енергії Сонця в електричну енергію.


Враховуючи масштабність завдання - забезпечення людства енергією - серйозно можуть розглядатися тільки фотоперетворювачі на основі кремнію (фотовольтаїка). Кремній найпоширеніший в земній корі твердий елемент і його запасів вистачить для вирішення поставленого завдання. Не зважаючи на те, що технологія отримання кремнію сонячної якості ще достатньо дорога і нездійснена у надвеликих обсягах виробництва, на сьогодні це найдинамічніша галузь, що розвивається, в світі. Досить зазначити, що з 1997 р. по теперішній час щорічні темпи зростання ринку фотовольтаїки перевищували 35%. Темпи розвитку фотовольтаїки у Німеччині ще вищі.

При таких темпах зростання світова спільнота зіткнулася цього року з гострим дефіцитом полікристалічного кремнію (початкової сировини для виробництва фотоперетворювачів) і зараз приймає відчайдушні спроби надолужити упущене. За експертними оцінками дефіцит спостерігатиметься ще 2−3 роки. На цьому етапі Україна могла б почати рух у напряму розвитку потужностей полікремнієвого виробництва, щоб увійти в загальносвітовий процес. Відставання ще не дуже велике. Світове виробництво кремнієвих перетворювачів сонячної енергії у 2005 р. досягло 1,4 ГВт.

Вартість 1 кВт•год. сонячної енергії на відміну від традиційних джерел (нафта, газ, вугілля) знизилася з 20 дол. США в 1975 році до 0,4−0,7 дол. США в 2000 р. Тенденції зниження до 2010 р. − до 0,05−0,1 дол. США за 1 кВт•год. за умов насичення світового ринку відповідною сировиною. До 2020 р. сонячна енергетика стане переважною.

Всі високорозвинені країни прагнуть мати свої виробництва спеціального технологічного обладнання (СТО), надчистих функціональних матеріалів та сировинної бази для їх отримання, тому що вони носять стратегічний та фундаментальних характер.
Україна входить у першу п'ятірку держав світу (Україна, США, Японія, Німеччина, Китай), що володіють самим потужним науковим і виробничим потенціалом для створення й випуску необхідного обладнання та устаткування, здатного вийти на світовий ринок із тривалою експортною перспективою.

Наша країна має також технології й досвід промислового отримання полікремнію - сировини для монокристалічного кремнію, попит на якій у світі на сьогодні необмежений, а вартісні показники наближаються до 100 дол. США за 1кг.
До 2020 р. тільки для задоволення потреб сонячної енергетики у світі необхідно буде виробляти 500 тис. т на суму $75,0 млрд. дол. США (у цінах 2006 р.) монокристалічного кремнію на рік. Зараз виробляється близько 25 тис. т, з них в Україні – більше 2,5 тис. т. Для цього знадобиться додатково до 50 тис. ростових установок на суму близько 25 млрд. дол. США. Машинобудівна галузь України може брати активну участь у нарощуванні виробництва цього устаткування, а також полікремнію й самого монокристалічного кремнію.

Розгортання серійного виробництва СТО на основі перспективних вітчизняних розробок, а так само і широкомасштабного виробництва в Україні функціональних матеріалів, у найближчому майбутньому стане основою для розвитку електроніки, сонячної енергетики, нових видів транспорту та систем освітлення на основі альтернативних джерел енергії, всіх високотехнологічних галузей економіки й забезпечення життєдіяльності населення, вагомим джерелом надходження валютних коштів.

Основним розробником устаткування для виробництва монокристалічного кремнію (а в перспективі і для отримання полікремнію) в Україні є ДП ЦКБМ «Донець», м. Луганськ, яке, маючи досвід супроводження та серійного виробництва здатне забезпечити значне нарощування необхідного СТО на машинобудівних підприємствах, насамперед, недовантажених потужностей Луганської та Донецької областей.

Створені нині фотоелектричні перетворювачі сонячної енергії у електричну (ФЕП), модулі та сонячні електростанції (СФЕС) у країнах ЄС мають загальну потужність понад 1,1 тис. МВт електроенергії.

Сонячна енергетика впевнено завойовує стійкі позиції у світі. Майже кожна країна ЄС має національну програму розвитку сонячної енергетики. Німеччина, наприклад, вирізняється найбільшим обсягом фінансування НДДКР у галузі фотоенергетики, а програма “Сонячний пфеніг” забезпечує доплату споживачам одного пфеніга за кожну використану ними кВт•год. сонячної енергії.

В Італії під орудою Національної комісії з ядерної та альтернативних джерел енергії (ENEA) працює програма зі здешевлення розробки сонячних елементів та обладнання. Важливість розвитку фотоенергетики відчула навіть така “не електронна” країна, як Португалія. Вона прийняла програму розвитку альтернативних джерел електроенергії, яка передбачає створення сонячних електростанцій, потужність яких складе 44 % нинішніх витрат електроенергії у країні.

В цілому ЄС передбачає до 2010 р. збільшити частку фотоенергетики у загальному енергобалансі до 1,5 млн кВт.

Промислове виробництво в Україні ФЕП, модулів та сонячних електростанцій збільшилось за останні три роки у чотири рази. У 2005 р. ВАТ “Квазар”, м. Київ вироблено сонячно-енергетичних потужностей, здатних генерувати 24 МВт, з них встановлено в Україні 150 кВт. Українськими підприємствами здійснюється технічна допомога у реалізації проектів розвитку сонячної енергетики багатьох країн світу.

У цьому напрямку зараз іде вся світова енергетика. Країни ЄС та усі розвинуті світові держави планують у першій половині ХХІ століття збільшити частку відновлюваних джерел енергії до 50 % у загальних витратах електроенергії.

Ще в 1997 р. Європарламент поставив мету (White Parer for а Community Strategy and Action Plan, COM (97) 599 final 26/11/1997) встановити до 2010 р. 3 ГВт сонячних модулів. За станом на 2005 р. встановлено, що поставлена мета буде перевищена як мінімум в 1,5 рази (Refocus Weekly, Paris, France, April 27, 2005).

Іншим документом (Green Paper, COM(2000), 469 final, 26 July 2000) намічено мету отримувати 12 % енергії з поновлюваних джерел. Ще одним важливим документом є Директива ЄС прийнята в 2001 р. (The Directive on Electricity Production from Renewable Energy Sources, 200I/77/EC). Відповідно до цього документа, 25 держав членів Євросоюзу в 2010 р. повинні виробляти 21 % електроенергії, що споживається, з поновлюваних джерел. 29 вересня 2005 р. Європарламент намітив нову мету для членів Євросоюзу - до 2020 року 20 % всієї енергії, що споживається (електро+теплова), повинно вироблятися з поновлюваних джерел. Один з останніх документів Євросоюзу (Green Paper, COM(2005), 265 final, 22 June 2005) закликає до жорсткої економії енергоресурсів і має заголовок «Енергоефективність, або виробляти більше, споживаючи менше». Україна, яка обрала шлях євроінтеграції, повинна вже сьогодні готуватися до здійснення необхідних заходів та виконання приписів Євросоюзу, також, і у технологічній сфері.

Таким чином, потенційний ринок для експорту вихідних матеріалів, фотоперетворювачів та сонячних електростанцій практично необмежений. Єдиним фактором, який обмежує його бурхливе зростання , є вартість сонячної енергетики. Тому розвинуті країни світу вкладають великі кошти у проведення наукових робіт зі зниження витрат на виробництво усіх складових технологічного циклу створення сонячних електростанцій, починаючи з вихідних матеріалів (наприклад, США вкладає щорічно у наукові роботи у цій галузі 40−60 млн. дол.).

В Україні історично створені сприятливі умови для розвитку сонячної енергетики:
- кліматичні умови;
- діючі виробництва з випуску понад 10 % світових обсягів монокристалічного кремнію для фотоелектричних перетворювачів, за попередні роки виготовлено біля 100 МВт ФЕПів і встановлено 2 МВт автономних сонячних станцій на їх основі з ККД 14−16% (відповідає світовому рівню);
- не завантажені потужності кількох виробничих об’єднань мікроелектроніки колишнього МЕП СРСР, на яких було задіяне понад 70 тис. працівників, де за створеними на них технологіями можна випускати ФЕПи та сонячні станції різної потужності для внутрішнього споживання та на експорт.

Нарощування потужностей вимагатиме відновлення та нарощування вітчизняного виробництва сировинної складової – полікремнію.

Враховуючи те, що для забезпечення стрімкого нарощування випуску в Україні монокристалічного кремнію необхідно не тільки відновити раніш існуючі потужні підприємства з повним циклом виробництва сировини – полікристалічного кремнію (м. Запоріжжя та сел. Донське Донецької області), але й розглянути можливість будівництва нових виробництв, насамперед, у м. Калуші Івано-Франківської області, де є виробництво надчистого хлору - однієї з найважливіших складових традиційної у світі та застосованої в Україні трихлорсиланової технології (сіменс-процес).

Зважаючи на високий рівень багаторічних досліджень вітчизняної науково-дослідної і промислової бази для подальшого розвитку та масового виробництва сонячних фотоелементів і електростанцій на їх основі, Україна має унікальну можливість реалізувати науково-технічний прорив і завоювати чільну нішу світового розподілу праці у одній із найперспективніших та інвестиційно-привабливих галузей промисловості.

Беручи до уваги важливість питань, що розглядаються, Міністерством промислової політики протягом 2006 р. за ініціативою Управління радіоелектронної промисловості та приладобудування двічі подавалися Кабінету Міністрів України пропозиції надання доручення зацікавленим міністерствам та відомствам щодо розробки концепції державної програми розвитку сонячної енергетики в Україні. Програма повинна була передбачати і розвиток необхідної машинобудівної та сировинної бази.

Зазначені пропозиції знайшли відображення у постанові КМУ від 03.10.2006 р. № 1376 “Про роботу центральних органів виконавчої влади із забезпечення економічного і соціального розвитку регіонів ...”, а саме: “...з урахуванням інвестиційних програм об`єднань вітчизняних товаровиробників до 1 квітня 2007 р. передбачити організацію виробництва на промислових підприємствах устаткування, матеріалів та комплектувальних виробів для альтернативної енергетики”.

Законом України „Про альтернативні джерела енергії” від 20 лютого 2003 р. № 555-IV визначено, що державне управління у сфері альтернативних джерел енергії передбачає розробку і реалізацію загальнодержавних, галузевих і місцевих програм та завдань з метою нарощування обсягів виробництва і споживання частки енергії, отриманої з альтернативних джерел.

Вимога щодо необхідності розробки і реалізації Програми державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлюваних джерел електроенергії міститься також у затвердженому Указом Президента України від 27 грудня 2005 р. № 1863 „Плані заходів щодо забезпечення енергетичної безпеки України”.

Для створення передумов нарощування існуючих потужностей зі створення фотоелектричних перетворювачів для сонячної енергетики на основі використання напівпровідникового кремнію, на який на світовому ринку склався значний стійкій попит, в Україні доцільно відновити промислове виробництво необхідної сировини — полікристалічного кремнію, що надасть нашій країні реальні економічні важелі впливу при здійсненні державної зовнішньої політики.

Реалізація цих проектів надасть відчутний поштовх до налагодження випуску на підприємствах машинобудівного комплексу України сучасної техніки, матеріалів та комплектуючих для альтернативної енергетики та нарощування обсягів виробництва і споживання енергії, отриманої із альтернативних джерел, зменшення енергетичної залежності нашої держави від енергоносіїв, які імпортуються, що забезпечить прискорення євроінтеграційних процесів та гармонізацію державних заходів з реформування енергетичної галузі України у відповідності до директив ЄС в частині створення підґрунтя для нарощування обсягів використання альтернативних джерел енергії, створення нових робочих місць.

Крім безумовної підтримки відновлення виробництва полікремнію за традиційною для України технологією (ВАТ “ММК ім. Ілліча”, м. Маріуполь) в Управлінні розглядалися і інші пропозиції, які за вартісними показниками їх реалізації суттєво більші і потребують залучення значних інвестицій, у тому числі, і міжнародних фінансових організацій. Так, за участю ДП ЦКБМ «Донець» сформована інвестиційна пропозиція проекту створення комплекту обладнання для отримання полікремнію шляхом очищення металургійного кремнію (сьогоднішнє вітчизняне виробництво якого складає близько 8,0 тис. т) і відновлення високопродуктивного виробництва високотехнологічної сировини в Україні за участю вітчизняних спеціалізованих підприємств. Конструкторським бюро разом з російськими фахівцям (ВАТ «Балтійська кремнійова долина – «Міжнародний проект «ПОЛІСІЛ», м. Сосновий Бор Ленінградської області) розглядається можливість створення принципово нового обладнання з екологічно чистим технологічним процесом для одностадійного отримання кремнію шляхом прямого розщеплення сполучення SiO2 на кремній та кисень).

Розгортання на основі перспективних вітчизняних розробок серійного виробництва СТО та широкомасштабного виробництва в Україні функціональних матеріалів (кремній та ін.) у найближчому майбутньому стане основою для розвитку електроніки, сонячної енергетики, нових видів транспорту на основі альтернативних джерел енергії, усіх високотехнологічних галузей економіки і забезпечення життєдіяльності населення.

У зв`язку з зазначеним, пропозиції ВАТ „ММК ім. Ілліча” щодо розконсервації та відновлення потужностей хіміко-металургійної заводу з виробництва полікремнію у с. Донське, які знаходяться у користуванні комбінату відповідно до договору з ФДМУ від 23.12.1999 р., є нагальним і економічно перспективним.

На сьогодні найбільші вітчизняні виробники монокристалічного кремнію − ВАТ „Квазар” та ТОВ „Пілар”, м. Київ, які створили ці виробництва за роки незалежної України і забезпечують майже 10 % світового обсягу виробництва (2,5 тис./рік), вимушені імпортувати полікремній (Киргизія, Китай, Японія, США та ін.), а іноді працювати і за давальницькою схемою. Нарощування обсягів виробництва стримується значним подорожчанням полікремнію у зв`язку із стрімким розвитком сонячної енергетики у світі.

Відновлення та нарощування виробництва полікремнію в Україні потребує всебічної державної і медіа підтримки, оскільки має пріоритетний галузеутворюючий стратегічний характер на довгострокову, у тому числі і експортну, перспективу, позитивні соціальні та політичні наслідки. Крім того, враховуючи стійкий попит на цей вид високотехнологічної сировини, залежність від неї всесвітніх темпів розвитку високих технологій, у нашої країни з`явиться реальна можливість для створення економічних важелів впливу при здійсненні державної зовнішньої політики. "

Ну что, какие будут комментарии? Жду отзывов в этом блоге или по электронной почте solareview@gmail.com.

Комментариев нет: